Українські перевізники, які працюють із транспортно-інформаційним сервісом «ВК Альянс», та читачі нашого блогу продовжують цікавитися ситуацією з міжнародними дозволами на вантажоперевезення для України, формуванням квот дозволів та перспективами розвитку бізнесу в Європі.
Продовжуючи цю тему, зупинимось на окремих напрямках вантажоперевезень.
Як формуються квоти дозволів: складнощі переговорного процесу
Перед тим як видати українському далекобійнику номерний дозвіл на вантажоперевезення або транзит до європейської країни, Міністерство інфраструктури України має шляхом переговорів узгодити з відповідним закордонним міністерством транспорту (або аналогічною структурою) взаємну кількість дозволів.
Міжнародні вантажоперевезення важливі обом сторонам транспортних і товарних відносин, але переговори також переслідують державні інтереси, пов’язані з екологією, політичним тиском та громадською думкою.
Ініціатором введення квот для в’їзду вантажних автопоїздів на свою територію стали країни Західної Європи (Німеччина, Франція, Бельгія, Італія). Квотування обґрунтовується пошкодженням автомобільних доріг та забрудненням екології застарілими вантажівками з токсичними викидами. Тому дозволи формуються для окремих груп (для вантажівок стандарту «Євро-2», «Євро-3», «Євро-4», «Євро-5»).
Зазвичай кожна країна намагається отримати максимальну кількість дозволів для своїх транспортних компаній, скоротити кількість транзитів (особливо порожніх) та тристоронніх дозволів.
Західна Європа
Не можна сказати, що Україна обділена дозволами на вантажоперевезення до країн Західної Європи, Великої Британії, скандинавських держав. Так, станом на листопад 2018 року можна вільно отримати дозволи на в’їзд до Іспанії, Бельгії, Норвегії, Англії, країн Балтії.
Без особливих проблем видаються міжнародні дозволи на вантажоперевезення до Данії, Португалії, Швеції, Фінляндії. Однак дозволів зазвичай не вистачає на весь рік, і вже на початку грудня виникають проблеми з в’їздом до Франції, Іспанії, Італії.
Німеччина та Австрія суворо дотримуються встановлених екологічних правил, тому труднощі виникають, здебільшого, з в’їздом вантажівок екостандарту «Євро-3» і «Євро-4». Саме для таких вантажівок потрібні додаткові дозволи. Слід зазначити, що німці йдуть назустріч українським перевізникам: у листопаді Німеччина збільшила українську квоту, видавши по 2000 дозволів на кожний застарілий стандарт.
Польська проблема
До проблемних відносяться дозволи на вантажоперевезення для України з боку Польщі. Ключове положення Польщі обумовлено не лише великими обсягами імпорту та експорту з Україною, а й тим, що через польські території проходять основні автомобільні маршрути до Центральної Європи.
Обсяг автоперевезень у польському напрямку постійно зростає, збільшившись із 60 тисяч (2001 р.) до 200 тисяч (з 2009 року по теперішній час). Переговори щодо квот на 2019 рік пройшли з труднощами. Традиційно запросивши 200 тисяч дозволів, Україна отримала зустрічну пропозицію на 130 тисяч дозволів. Каменем спотикання знову стали євростандарти.
Польща щороку санкціонує 8-10 тисяч дозволів на вантажоперевезення «Євро-5» і блокує вантажівки екостандарту «Євро-3» і «Євро-4». У листопаді на ПВД («Пункт видачі дозволів») «Бориспіль» було 325 дозволів «Євро-5», тоді як близько тисячі перевізників намагалися отримати дозволи інших категорій. Складні переговори щодо квоти наступного року завершилися компромісним рішенням щодо 160 тисяч дозволів для обох сторін.
Південний напрямок
На цьому фоні ситуація на південному напрямку є сприятливою. З Туреччиною ведуться переговори про безлімітний в’їзд на територію країни. Успішно проходять всі переговори щодо збільшення квот.
Немає проблем із отриманням прямих і транзитних дозволів з боку Молдови та Болгарії. На південних ПВД можна отримати невикористані дозволи на в’їзд до Словенії, Хорватії, Сербії, Греції, Македонії.
Країни СНД
Незважаючи на посилення прикордонного контролю на українсько-білоруському кордоні, переговори з Білоруссю проходять успішно. Наприкінці року залишається резерв прямих двосторонніх дозволів та транзитних дозволів до Естонії, Латвії, Литви. Виникають труднощі з дозволами на в’їзд до Росії, яка і до загострення конфліктних відносин регулярно не задовольняла українські запити. Дозволи на в’їзд до РФ зазвичай закінчуються в жовтні. Українські дозволи на транзит видаються вільно.
У листопаді тільки на ПВД «Голоби» є десятки невикористаних дозволів на транзит до Росії, що пояснюється переважанням транзитного потоку через Білорусь, а також зниженням російського імпорту у зв’язку з міжнародними санкціями.
Проблеми отримання дозволів
Попри декларування полегшення отримання міжнародних дозволів через електронні заявки, Міністерство інфраструктури України не надає прозорої інформації про квотування автоперевезень. На офіційному сайті Міністерства (https://mtu.gov.ua/timeline/Dozvoli.html) відсутня інформація про річне квотування в розділі відкритих даних. Розділи «Онлайн залишок дозволів» і «Звіт руху дозволів» працюють з перебоями. Пресслужба Міністерства публікує тільки відомості про успіхи українських чиновників у переговорах.
Актуальну статистику щодо використання і залишку дозволів можна переглянути на сайті: http://eis.dsbt.gov.ua/m3_transinsp/exchange/showrests.html. Але у цьому розділі (поділеному за регіональними пунктами видачі дозволів) є лише інформація про залишки дозволів та кількість видач, початкові цифри квоти відсутні.
Такий закритий характер інформації можна пояснити корупційними схемами. «УНІАН» вже повідомляло про арешти чиновників за хабарі при отриманні дозволів, кожне з яких у «тіньових» схемах коштує 100-500 доларів. Дійшло до того, що заступник міністра інфраструктури Віктор Довгань відкрито заявив про корупцію з боку «Укртрансбезпеки», яка продає дозволи через свої підставні фірми.
Щоб отримати дозвіл, необхідно вже зараз подати електронну заявку на участь у конкурсі наступного року, хоча кінцевий результат такої дії передбачити складно.